Слайд 1 Звучить мелодія
Вед.1. Цінуй життя, людино, до безтями,
Коли блукаєш ти захмарними думками,
Коли здається все кругом немиле,
Тоді цінуй ще більш, збирай всі сили.
Вед.2.
Для тебе ластівка в високості літає,
Цвіте калина, білим снігом розсипає,
Нічого, що сльоза перлиною стікає,
Життя одне – дорожчого немає!
Вед.3. Світ не для того, напевно, існує,
Щоб жити весь час лиш у сірих тонах.
А колір нам тільки усмішки дарують
На свіжо-рожевих дитячих вустах!
Вед.4. Один мудрець сказав, що людина –
це її вчинки. Усе своє життя люди пізнають, що таке добро і зло, гарно і
погано…
Вед 1.Добро і зло творить завжди
У владі всіх людей,
Та зло твориться без труда,
Добро творити важче.
Вед.4. Як жити, щоб залишитися людиною,
як зберегти свою людську гідність перед життєвими негараздами? І ось вам перше
правило!
Вед.2. Виростай, дитино, й пам’ятай:
Слайд 2Муз номер. Пісня про Україну
Слайд 3
Ведучий 5 грудня світ відзначає Міжнародний день волонтера. Все
більше людей долучається до волонтерської справи, все більше молоді свій
вільний час віддає іншим
Ведучий Волонтерами спочатку називали людей, що добровільно та
виключно із свого бажання поступали на воєнну службу в деяких європейських
країнах (наприклад, Франції, Іспанії). Зараз від цього громіздкого визначення
«волонтерства» залишилося лише слово «добровільно». Правда, додалося ще й
«безоплатно».
Волонтерів називають по-різному,
але всі знають, що волонтер – це людина, що допомагає сусідам, співвітчизникам
та людям, які потребують допомоги вдома чи за кордоном. Волонтери працюють в
школах, лікарнях, бібліотеках, таборах з біженцями, пораненими – всюди.
Слайд 4
Ведучий Роком виникнення волонтерського руху вважається 1859.
Саме тоді французький письменник – журналіст Анрі Дюнан, вражений картинами
битви при Сольферино, запропонував ідею створення Червоного Хреста –
організації, яка працювала б на волонтерських засадах і надавала першу медичну
допомогу пораненим бійцям. Принципами, сформульованими Дюнаном, керуються
сьогодні волонтерські організації у всьому світі. Деякі дослідники виділяють 20
століття як головну віху у розвитку волонтерського руху. У Європі після закінчення
першої світової війни з’явилися люди, готові надавати допомогу постраждалим у
війні. Саме у цей час були створені перші волонтерські організації.
Ведучий Практично кожен із нас хоча б раз у житті по своїй волі
брав на себе виконання трудових обов’язків, не вимагаючи грошової компенсації.
Поняття «волонтер» і
«волонтерство» є дуже широким. В основу добровільності покладена здатність
однієї людини безкорисливо та, у більшості випадків, анонімно виконувати роботу
на благо іншої. Тобто частину часу, енергії, знань, досвіду волонтер витрачає
на виконання діяльності, яка приносить користь іншим людям чи суспільству в
цілому. Однак, термін «волонтерство» означає передусім діяльність на основі
доброї волі.
Слайд 5
Ведучий Чим же займаються
волонтери?
- організовують дозвілля молоді;
- залучають інших до масових форм роботи;
- проводять анкетування, опитування, соціальні
дослідження;
- проводять індивідуальну роботу з інвалідами;
- ведуть пропаганду здорового способу життя;
- беруть участь у виїзних акціях, у зборі коштів
на потреби бійцям;
- забезпечують військових зброєю, одягом;
- допомагають мирним жителям у зоні АТО;
- беруть до рук зброю і захищають країну
Слайд 6
Вед. Людина починається з добра.
Сказав мудрець:
Живи - добро звершай
Та нагород за це не вимагай!
Лише в добро та в вищу Правду віра
Людину відрізня від мавпи й звіра.
Хай оживає істина стара -
Людина починається з добра.
Вед. З давніх – давен добрі стосунки
між людьми, взаємодопомога, милосердя були основними у житті. Мати Тереза – одна з найвідоміших,
найталановитіших і найулюбленіших особистостей минулого століття. У жовтні 1979
року їй, скромній, проте могутній силою духу індійській черниці, було
присуджено Нобелівську премію миру. А 4 вересня 2016р. Папа Франциск І проголосив її святою.
Слайд 7
Ведучий Українці завжди опікувалися старими та немічними,
вдовами, сиротами. Сильний допомагав слабшому. Великі справи робили разом.
Чуйність, ніжність у взаєминах між людьми викликали захоплення у мандрівників,
які приходили до нас із далеких країн.
Серед відомих нам українців, що
творили добрі справи безкорисливо, виділяються Костянтин Острозький – київський
воєвода, князь, який за власні кошти відкрив перші школи у деяких містах
західної України (16 ст.), в яких училися і діти шляхти, і селянські діти.
Окремим фондом здійснювалася підтримка дітей – сиріт.
Ведучий Гетьмани Петро Сагайдачний і Іван Мазепа у 1702 році на
благодійні кошти звели новий великий корпус Києво-Могилянської академії.
Михайло Грушевський – видатний
український історик, у 1898 році на власні кошти заснував у Києві школу, в якій
діти мали змогу навчатися рідною українською мовою.
І це далеко не повний список
відомих українців, які були не тільки відомими політиками, культурними діячами,
а й меценатами і благодійниками.
Отже, головними рисами цих людей
були милосердя і доброта.
Ведучий. Англійський письменник Джек Лондон сказав: «Істинне
призначення людини – жити, а не існувати». Люди, які стають волонтерами,
розуміють це і відчувають. Вони приносять користь суспільству, натомість
отримують задоволення від життя, задоволення від своєї роботи, визнання своєї
діяльності іншими, отримують вдячність людей, почуття необхідності та
можливість змінити щось на краще, отримують позитивні емоції, нові знайомства
та нових друзів, можливості реалізації себе як творчої особистості, вони
саморозвиваються, самореалізовуються, здобувають самоосвіту.
Слайд 8
Ведучий. Свого часу ваші бабусі і дідусі, а також батьки, брали
участь у «суботниках» і «недільниках». Ви також працюєте на шкільних таких
заходах. Часто можна було почути, і зараз також, фразу стосовно цього –
«добровільно-примусово». Саме таке ставлення заважає відновити престиж і статус
волонтерської праці у сучасних умовах. Матеріальні проблеми, світогляд «моя
хата скраю», надмірна прагматичність пересічного українця не дають змогу явищу
« волонтерства» зацвісти в повну силу. З іншого боку, не дарма кажуть:
Хочеш змінити країну – зміни своє
місто,
Хочеш змінити місто – зміни свою
вулицю,
Хочеш змінити вулицю – зміни свій
будинок,
Хочеш змінити будинок – зміни
свою сім’ю,
Хочеш змінити сім’ю – зміни себе!
Нажаль, багато поряд із нами
людей, які з різних причин ледве виживають. Якщо кожен із нас буде небайдужим
до чужого горя, то це полегшить їхнє життя.
Слайд 9
Ведучий Проте, волонтерство в Україні розвивається. Ще у травні
1998 року Україна серед інших країн Європи розпочала реалізацію регіональної
програми «Ініціативи по роботі на добровільних засадах». У межах цієї програми
був створений Центр волонтеріату «Добра воля», який почав залучати волонтерів і
спрямовувати їх у громадські організації. Сьогодні такі організації підтримують
і державні структури.
Ведучий А з повною силою зацвіло волонтерство з виникненням
Майдану та тероризму на Сході. Там воюють не лише підрозділи АТО, але й вся Україна.
За тисячами військових на фронті стоїть армія волонтерів, яка забезпечує солдат
практично всім:харчами,медикаментами,одягом,військовим спорядженням
Слайд 10
Пісня
Слайд 11
Ведучий В наші дні нелегко бути волонтером, а навіть небезпечно. «Мама», «Батя» та «Ярий» - такі позивні
мають волонтери нашого району. Їх сїм’ю було нагороджено орденом
«Народний Герой України» - українською недержавною нагородою.
Сім’я
із Зарічного часто перебуває на передовій у зоні АТО.Раніше
Лариса працювала в реанімації пологового будинку, а її чоловік Юрій – на
швидкій при обласній лікарні. У них двоє дітей та троє внуків.
Слайд 12
Ведучий Весною 2014 року їхній син
Ярослав добровольцем відправився на Схід. Спочатку батько, а згодом і мати
вирушили за сином – у зону АТО. Родина рятує життя бійців, незважаючи на кулі
та "Гради".
«Народне
визнання – це найвища нагорода для волонтерів, - зазначив Віталій Чугунніков,
вітаючи родину лікарів-добровольців. – Я гордий тим, що саме на Рівненщині
живуть такі прості і водночас героїчні люди. Саме у вас сила нашої країни і
саме на вас має рівнятися суспільство».
Слайд 13
Ведучий 1-го жовтня у Тернополі Лариса Кирикович отримала чергову
нагороду – орден «За спасіння
життя» імені академіка Леоніда Ковальчука. Отримавши нагороду, Лариса Кирикович
особливо наголошувала на тому, що орден – не має особистого статусу. На
переконання «мами Лариси» – це колективна відзнака, вшанування всіх тих бійців
і медпрацівників, які поруч з нею щодня боронять нашу державу і пришвидшують
перемогу над окупантами…
Слайд 14
Ведучий Сім’я Кириковичів не вважає
свою діяльність у зоні АТО героїчною, хоч вона пов’язана із серйозними
ризиками, а найбільше, що їх турбує – правові проблеми добровольців, які до сьогодні
не мають чіткого юридичного статусу.
Українці навчились розв’язувати завдання такого
рівня,про який ще два роки тому і не мріяли. Нам є чим пишатись….
1 учень. Везуть допомогу для фронту,
Мов роблять звичайну роботу-
Без них ворогам знахабнілим
Ми б носа не втерли
Таких,що не б’ють себе в груди,
Повік шануватимуть люди;
Таких,що не словом,а ділом…
Вони- волонтери!
Лиш з доброї волі,приходять на поміч до тих,хто в
недолі
І з доброї волі ідуть без вагань
Найкращі сини в найкривавішу брань.
Слайд 15
Слайд 16
Слайд 17
Слайд 18
2 учень Кажуть, що у війни
не жіноче обличчя,
У війни обличчя вдови.
Сивою журавкою кружляє вдовина пам'ять
і чоловіки живі в їхніх серцях,
і сліз не має – усі виплакані ночами…
Сил вже майже не лишилося
Літа наливають цілющії грона
Та вже посивіла моя голова
Поети мене називають Мадонна
В народі ж я просто солдатська вдова
Слайд 19
(Учень 1 тримає в руках свічку та запалює її)
Учень 1: Сльоза зорі стоїть над обеліском
В
скорботі гори і лани
Сьогодні
треба поклонитись низько
Усім
хто не прийшов… і хто прийшов з війни
Вшануємо
пам'ять загиблих героїв хвилиною мовчання.
Хвилина мовчання
Учень 2: Мільйони скорботних секунд
Мільйони
незмірних скорбот!
Минула
незмірна скорбота!
Минула
хвилина мовчання…
Ніщо не
забуто
Ніхто не забутий
Слайд 20
Учень: Кому війна потрібна
Кому війна потрібна взагалі?
Сусідці що на пенсію чекає?
Чи діду Васелеві у селі
Що бабцю свою ніжно доглядає?
Чи може тим потрібна хто в стволі
Снаряд по чиюсь душу направляє?
Чи може тим хто зараз на столі
В операційній з тіла випливає?
Кому війна потрібна взагалі?
Мабуть тому хто совісті не має!
Тому хто владу й гроші на Землі
Життя свого метою називає!
Олександр Степ
Слайд 21
Учень 2: Є надія, що сьогодні мудрість батьків зіллється з молодим
розумом, щоб вберегти рідну землю, на якій пролито стільки крові від нового
лиха та страждань.
Учень 1: Пройдуть роки, пройдуть століття, але і нові покоління
будуть зберігати святу пам'ять про героїв України, героїв нашого з вами часу.
Учень2: Христос Воскрес – воскресне Україна!
Ось заповіт, що йде од роду в рід!
Із ним іде століттями країна,
І ним живе і кріпиться народ.
Учень 1:Ми усвідомлюємо важливу функцію Збройних Сил у встановленні миру в країні.
Тому, чимало благодійників волонтерів допомагають із лікуванням бійців,
забезпечують їх необхідними речами в польових медпунктах, госпіталях та
цивільних закладах охорони здоров’я. Тож побажаймо усім волонтерам добра і сили
у звершенні їх добрих справ.
Слайд 22
Ведучий. Ось і добігла кінця наша
з вами зустріч. Я сподіваюсь, що ви у своїх вчинках будете керуватись добром,
милосердям, співчуттям. Пам’ятайте, що саме ви – капітан свого корабля життя. І
куди ви його спрямуєте – до хорошого, чи поганого – залежить тільки від вас,
від вашої особистості.
Немає коментарів:
Дописати коментар